Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
спрягати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
спрягання — я, с. Дія за знач. спрягати … Український тлумачний словник
спрягатися — а/юся, а/єшся, недок., спрягти/ся, спряжу/ся, спряже/шся; мин. ч. спря/гся, спрягла/ся, спрягло/ся; док. 1) Запрягати свого коня чи вола і т. ін. в один запряг з чужими. 2) перен., розм. Об єднуватися з кимсь для спільних дій. 3) спец. З… … Український тлумачний словник
спрягти — I див. спрягати. II спряжу/, спряже/ш; мин. ч. спряг, ла/, ло/; і спря/жити, жу, жиш, перех. Док. до прягти, пряжити 1), 2) … Український тлумачний словник
спряження — я, с. 1) Дія за знач. спрягати. 2) Спосіб з єднання, скріплення частин, деталей механізмів тощо … Український тлумачний словник
ладити — ладжу, диш, Св. 1. Спрягати коней. 2. Жити в злагоді … Словник лемківскої говірки
спрячи — спряжу, жеш, же, мин. ч. спрюг, спрягла, Пр. Спрягти; спрягати; запрягати в один запряг; приєднувати ще одного коня чи вола до тягла … Словник лемківскої говірки
